Хто кому лікар?

Хто кому лікар?

або

Як нові мешканці Павлівської лікарні

мотивують українців і друзів України в усьому світі

боротися та перемагати спільну біду?

- Хочу до мами, хочу у Пущу… А я побачу маму? – питає чоловік, десь 60-ти років, тривожно вдивляючись мені в обличчя. - Я ще її побачу? – Хочу до неї – обійнятися… Сльози виблискують в очах, готові бризнути на сиві непоголені щоки. Він торкається мого плеча у відповідь на мої запевнення, що все обов’язково буде добре, що всі повернуться додому і один до одного. Я посміхаюся, а він, наче притримує мене рукою: чи можна мені, взагалі, вірити, чи не порожні мої слова, чи переконаний я сам, що вони правдиві?

Спорожніле старе 4-те відділення Павлівської психіатричної лікарні, яке готувалося до ремонту, в той день, на початку березня, було переповнене мешканцями. Велику кількість людей, яких нещодавно вивезли автобусами з зони бойових дій під Києвом, в той день намагалися якось влаштувати для життя та лікування. Чоловіки з інвалідністю, різного віку. Багато важкохворих, лежачих, малорухомих, багато тих, з ким неможливо спілкуватися звичайною мовою, душа яких зачинена-захована у в’язниці хвороби. Медична сестричка, одна санітарка, ще одна сполохана жінка - чиясь мати – у гвалті і клопотах: одягнути, нагодувати, відвести, привести, переодягнути, перестелити білизну, дати ліки – повний гармидер! Дякуючи волонтерам, які взялися голити обличчя пацієнтів, люди по черзі, поступово, стають охайнішими, а очі їх втрачають розгубленість і невимовну дитячу образу - яснішають.

Психоневрологічні інтернати Пущі-Водиці були евакуйовані після початку регулярних обстрілів до Павлівської лікарні, у Київ. Вже після евакуації людей в один із інтернатів потрапило два російських снаряди. Це сталося 13 березня.

“Асвабадітєлі” обстріляли снарядами Пуща-Водицький психоневрологічний інтернат https://bigkyiv.com.ua/asvabadityeli-obstrilyaly-snaryadamy-pushha-vodyczkyj-psyhonevrologichnyj-internat/ Автор: Любава Лисичкіна

Спочатку хворі після такого раптового переселення потрапили у важкі умови. Не вистачало ліжок, матраців, медичного персоналу, нормальних побутових умов для догляду за пацієнтами. Не вистачало одягу, взуття, ковдр, спеціальних гігієнічних засобів, тощо. Лікарі різних відділень згуртувалися, за допомогою керівництва клініки назбирали по всіх усюдах ліжка, матраци. Потім, відповідно потребам пацієнтів, розподілили евакуйованих між приміщеннями трьох різних відділень, вже у більш комфортних умовах. Багато хто з персоналу інтернатів Пущі не мав тоді можливості доїхати до Києва у зв'язку з постійними обстрілами, втратою зруйнованих домівок, пошуками нової оселі для своїх родин. Адміністрація лікарні залучила для догляду за важкими пацієнтами молодший медичний персонал з інших відділень Павлівки.

https://video.wixstatic.com/video/1a959a_bbb54dabf3134331acdf55542ea23435/720p/mp4/file.mp4

Водночас декілька груп волонтерів, спочатку навіть незнайомі одна із одною, почали опікуватись проблемами переселенців, взявши на себе забезпечення їх необхідними речами, одягом, взуттям, засобами гігієни та ліками. Нарешті, волонтерські команди перезнайомилися та стали працювати разом. Згодом нам почали допомагати громадські об’єднання й окремі люди, які дізнавалися від нас про особливих гостей Павлівки.

Станом на сьогодні, зусилля волонтерів Києва (Павлівки, київських волонтерських баз, наших друзів з Ротарі-клубу, окремих благодійників) координуються із стихійним рухом волонтерських команд різних міст України, а також мають міжнародну підтримку. Багато щирих людей у світі відчувають зараз сердечне бажання допомагати українцям. Отже, до Павлівської лікарні за останній місяць неодноразово надсилали ліки, засоби гігієни, одяг зі Львову, фрукти, постільну білизну, засоби гігієни із Вінниці, матраци, взуття та памперси з Одеси. Надходить допомога від друзів з різних країн – Польщі, США, Словенії, Ізраїлю – речами, грошима, контактами. У наступних постах я спробую зібрати інформацію про добродіїв, щоб подякувати конкретним людям, які підтримують нас зараз, бо сьогодні не знаю навіть імен деяких з них.

Багато необхідних людям речей вже у користуванні, медичний персонал отримує постійну допомогу та фізичну участь волонтерів у догляді за пацієнтами. Лишаються деякі постійні проблеми, з’являються нові. Але, об’єднавши зусилля, ми здатні перемогти будь що, навіть темряву самотності та нашого безсилля перед долею. Ось тому, мабуть, щоб засвідчити це, у 4-му та 14-му відділеннях для людей з інтернатів Пущі відкрилася справжня художня студія за підтримки професіоналів відомої київської мистецької групи «АТЕЛЬЄ НОРМАЛЬНО». Там стали народжуватись яскраві самобутні роботи особливих художників і готується матеріал для першої виставки. https://bruederschaft.com.ua/atelier-normale