Арт-терапія: теорія і досвід роботи фахівців, акторів та волонтерів Театру «Будьмо»

Теоретична складова цієї статті компілятивна, формувалася з багатьох відкритих джерел.

Арт-терапія - це метод лікування за допомогою художньої творчості.

Арт-терапія - один з найбільш м'яких і в той же час глибоких методів в арсеналі психологів і психотерапевтів. Малюючи, займаючись ліпленням, музикою, граючи на сцені або описуючи в літературній формі свою проблему чи настрій, ви ніби отримуєте закодоване послання від самих себе, з власної підсвідомості.

Метод арт-терапії можна віднести до найбільш стародавніх і природніх форм корекції емоційних станів, якою багато людей користуються самостійно - щоб зняти накопичене психічне напруження, заспокоїтися, зосередитися.

Термін «арт-терапія» (буквально: лікування мистецтвом) ввів у мову культурної спільноти художник Адріан Хілл в 1938 році при описі своєї роботи з туберкульозними хворими в санаторіях. Ці методи були застосовані в США в роботі з дітьми, вивезеними з нацистських таборів під час Другої світової війни.

Адріан Хілл

Будь-яке уявлення, що існує у психіці людини, будь-яка думка закінчується рухом. Якщо реальний рух з якоїсь причини не здійснюється, то у відповідних групах м'язів концентрується певна енергія - напруження необхідне для здійснення цього руху.

Практично арт-терапія застосовується для більш ясного, тонкого вираження своїх проблем, щоб стимулювати ефективне спілкування, для самоздійснення цього самого руху вираження і самоствердження.

Малюнок в арт-терапії - спосіб пізнання і особливий вид комунікації, чудовий спосіб уникнути внутрішньої цензури: повідомлення світу про себе чогось того, про що не наважився би повідомити словом. Форма, колір, розмір і багато інших характеристик продуктів творчості можуть розкрити справжні, глибинні бажання, страхи, надії, справжнє ставлення до когось або чогось, настрій у даний момент часу (можливо, щось приховане, що важко усвідомити).

Художні сесії митців лікарні, протягом яких створюються картини, графічні роботи в різних техніках, які потім беруть участь у проектах виставок та вернісажів.

Драматерапія - один з напрямків, які інтенсивно розвиваються у наш час. Мабуть, одна з причин широкого використання та ефективності драматерапії - постійна (хронічна) нереалізація в сучасному світі ігрового потенціалу людини, «недоіграність» дітей, втрата потужної народної ігрової культури як такої.

Одним з засновників драматерапії, безумовно, треба вважати Якоба Леві Морено, який створив в 30-40 рр. «Театр спонтанності» у Відні, «Терапевтичний театр» в Нью-Йорку. Метод вимагає (втім, як і всі інші види арт-терапії) спеціальної підготовки терапевта і необхідно включає і музику, і танець, і грим, і малювання, і створення текстів і багато іншого. Існує багато форм драматерапії (власне практика акторської роботи з п’єсою, драматерапевтичні групи підтримки, драматизація сновидінь, середньовічний театр, комедія Дель-арте і т.п.)

Якоб Леві Морено

Драматерапія є прекрасним методом роботи з групою. При використанні драматерапії відбувається розширення свідомості, розширення діапазону поведінкових стратегій, відпрацювання нових, більш креативних способів взаємодії зі світом та з іншими людьми. Цей напрямок арт-терапії використовує поширений технічний прийом - драматизацію, тобто створення історії з подіями саме процесом акторської гри. Техніка драматизації використовується в психодрамі, в роботі з міжособистісними і внутрішньо-особистісними проблемами, в транс-актном аналізі, в сімейній і дитяче-батьківській терапії, в орг-консультуванні, для розвитку креативності в певній професії, в роботі з прикордонними розладами, психічними хворобами різних форм, психосоматикою.

Тренінги для пацієнтів та волонтерів, що відбуваються в театрі лікарні. Вправи різних акторських методологій, психотерапевтичні завдання та ігри.

Наш напрямок арт-терапії іноді називають театротерапією. Ця назва більш правильна, тому що не драматургія, а саме мистецтво театральної гри в даному випадку є основою. Драматерапія - це завжди гра, тобто вид діяльності, орієнтований на процес і на задоволення в цьому процесі. Сила і глибина впливу драматерапії пов'язана із здатністю виражати події і переживання яскраво, ясно, точно, що дає можливість згадувати і переживати по-іншому певні власні життєві події, подивитися на них іншими очима. Я можу грати кого завгодно. «Життя - гра, театр». Рівень, на якому «працює» драматерапія, дуже різний: від конкретної життєвої задачі (як це зробити) до глибинних екзистенційних питань: навіщо я живу, в чому моє призначення?

Репетиційна робота театру над уривками з п’єс Шекспіра

Крім надання можливості зрозуміти самого себе, арт-терапія спроможна допомогти змінити щось в житті в сторону гармонізації, допомогти розвитку глибинної впевненості в собі, підвищенню гнучкості мислення і сприйняття.

Арт-терапія привертає до себе останнім часом все більшу увагу в усьому світі. Важко назвати ще який-небудь напрямок в сучасній психотерапії, який мав би настільки ж великі можливості не тільки для "зцілення" окремих осіб і груп, а й для "соціального лікування".

Робота з пацієнтами в театрі групи волонтерів-психологів з факультетів психології Університету розвитку людини "Україна", Педагогічного університету ім. Драгоманова. Різні образотворчі техніки.

https://www.youtube.com/watch?v=SJJIisIjaIo

З розвитком арт-терапії пов'язані надії на створення такої гуманної, "синтетичної" методології, яка в рівній мірі враховувала б досягнення наукової думки і досвід мистецтва, інтелект людини і його почуття, потребу в рефлексії і спрагу дії, план тілесний і план духовний.

І, звичайно ж, інтерес до арт-терапії може бути пов'язаний з тим, що вона в еру "апаратурної медицини" і фармакології апелює до внутрішніх ресурсів людини – ресурсів само-зцілення, тісно пов'язаних з творчими можливостями кожної особистості.

В арт-терапії прийнята заборона на порівняльні судження, оцінки, критику, покарання! Таким чином, арт-терапія дозволяє кожному учаснику процесу залишатися самим собою, не відчувати незручності, сорому, образи від порівняння з більш успішними, на його погляд, людьми, просуватися в розвитку відповідно власній природі. При цьому гуманістичний підхід не декларується, а реально втілюється на практиці.

Заняття, коли одночасно використовуються музика, спів, рух, танець, драма, поезія, створення історій, тобто поєднуються різні способи творчого самовираження, прийнято називати мультимедійними.

Арт-терапевтичні практики, що працювали в інклюзивному проекті "Ланцюгова реакція натхнення", який об'єднав театр "Будьмо" (ТМО "Психіатрія"), ансамбль "Сонячні промінчики" - артисти з синдромом Дауна (хореографічний колектив) з Одеси, Театр тіней зі Львову - підлітки з особливостями аутичного спектру,. Проект здійснював Благодійний фонд ЄУСІ за фінансової підтримки УКФ. Ведучі: сесій А. Агамян, С. Ененберг, М. Федоров

Арт-терапевтична робота може допомогти налагодити більш тісний контакт з дітьми, навчити краще розуміти і приймати їх, адже практично всі техніки, які використовуються в ній, схожі на дитячі ігри і дитячий спосіб самовираження, будь то малювання фарбами, ліплення різнокольорових гномів з пластиліну, гра на сцені у виставі, складання власної казки.

Попросіть дитину скласти казку, і ви відразу дізнаєтеся все про те, як ваша дитина відчуває себе в цьому світі, що її хвилює, а що зовсім не чіпає, чого вона боїться, чому радіє. Найважче для батьків коли вони слухають казку казки - дослухати її до кінця без того, щоб вносити свої корективи та зауваження. Спробуйте дати можливість дитині скласти СВОЮ казку. Для дитини казка - зовсім особливий світ, дозвольте цьому світу розвернутися перед вами. Потім ви можете проаналізувати сюжет, обговорити персонажів, висловити свою думку з їх приводу.

Арт-терапевтична робота групи фахівців з дітьми-інвалідами та дітьми родин вимушених переселенців під час четвертого фестивалю «ПАВЛОВ-ФЕСТ: Мрія і Воля»

Таким чином, арт-терапія дозволяє:

- Розвивати в собі спонтанність і вдосконалювати увагу, пам'ять, мислення (когнітивні навички).

- Вивчати свій життєвий досвід з незвичного ракурсу.

- Навчитися креативно вирішувати життєві та психологічні проблеми.

- Спілкуватися на екзотичному рівні (використовуючи образотворчі, рухові, звукові засоби);

- Просто виражати себе вільно, з задоволенням для себе та свого оточення.

В театрі «Будьмо» ми додатково, разом з існуючими методиками практикуємо ПЕДАГОГІКУ МІФОТВОРЧОСТІ – один з напрямків практики формування особистості, яку Джеймс Б’юдженталь назвав онтогогікою. Слово це походить від кореня «онтос» (буття). Онтогогіка не вчить людину жити за якимись зразками, а допомагає знайти в собі самому сили і смисли, що розширюють її світ, дають наснагу і впевненість для саморозвитку і саморуху в житті. Дмитро Леонтьєв вважає, що ця практика виходить за межі власне психотерапії, називає її практикою життєтворчості, яка покликана розширити життєвий світ всіх, хто нею займається, каже що робота терапевта тут йде не з психологічною, а з онтологічною реальністю людини.

Декларації щодо театрально-виховних, драма-терапевтичних досліджень театру різних років.

https://tamiroz.wixsite.com/mysite/post/%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D0%BA%D1%96-%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%BE%D1%97-%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8-%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%85-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2

Уривок з фільму «Педагогіка ФіММіГів» , який розповідає про окрему методологію практики життєтворчості , яку втілюють фахівці, актори та волонтери театру «Будьмо»

https://www.youtube.com/watch?v=UB2f-ZU8PSo